Наша Історія

1993 рік Під час нашого першого візиту в Україну в серпні місяці, ми побачили голодних і босих дітей, які не мали памперсів, базових медикаментів чи іграшок.

1993 рік Наша перша гуманітарна місія, яка була покликана, щоб забезпечити українських сиріт базовими медикаментами, дитячими харчовими сумішами та взуттям.

1996 рік Перший літній табір, який налічував 110 дітей та 16 канадських волонтерів.

1998 рік Ми допомогли організувати першу конференцію для директорів дитячих будинків у Львівській області під керівництвом Тетяни Мельник.

До нашої команди волонтерів входять учні, професіонали, лікарі, фармацевти, викладачі, пенсіонери, стоматологи, юристи та інші.

За перші шість років, ми привезли понад 450 000 кг нових та вживаних речей, загальною вартістю 7 800 000 канадських доларів.

Понад 35 000 дітей у більш ніж 175-ти дитячих будинках, 16-ти лікарнях та реабілітаційних центрах отримали від нас допомогу протягом перших шести років нашого існування.

1999 рік Ми започаткували освітний проєкт “Стипендіат”, який покликаний підтримувати

До 2000 року число дитячих будинків, що отримують нашу підтримку, зросло із
175-ти до 190.

Впродовж перших шести років, наші волонтери проїхали загальну відстань у більш ніж 122 000 км, відвідуючи дитячі будинки, що потребували допомоги.

У багатьох дитячих будинках та у літньому таборі були ініційовані програми з протезування та лікування зубів, а також комп’ютерні майстерні, які проводяться і тепер.

До 2004 року, загальна вартість речей, переданих безпосередньо дітям та дитячим будинкам перевищила 14 500 000 канадських доларів.

2003 рік Ірина Солтис і Меланія Чвиль очолюють ініціативу проти торгівлі людьми

2004 рік Одними з найбільших наших спонсорів були: Канадське агентство з міжнародного розвитку, ГО “Допомога Україні”, Євген Мельник – корпорація “BIOVAL” та компанія “Ault-Foods”: Тарас Солтис та фонд родини Темертей.

2004 рік Ми проводимо перший зимовий табір, прагнучи створити атмосферу домашнього Різдва та Нового Року

До 2004 року Літній табір починає щорічно приймати в середньому 400-500 дітей, а нашу гуманітарну допомогу отримує більш ніж 200 закладів.

2005 рік Третій Президент України Віктор Ющенко, затверджує багато рекомендацій, розроблених нашою організацією для реформування дитячих будинків, з акцентом на усиновлення та виховання сиріт у сім’ях

Зимовий табір знайомить дітей з їхньою українською спадщиною і традиціями під час постановки вертепу “Зимове диво”, у горах Карпатах, що на Івано-Франківщині.

2006 рік Засновано нашу сестринську організацію – БО “МБФ “Нове Покоління”, яка зараз відома, як “Help Us Help UA”. Її метою, стала відповідь на нові виклики й розробка програм з набуття стійких життєвих навиків, суспільної інтеграції та розширення прав і можливостей для дітей.

2008 рік Наша організація святкує 15 років роботи в Україні; вперше наш літній табір фінансується з Державного бюджету України.

2008 рік Гірськолижний курорт “Буковель” та Олександр Шевченко частково фінансують зимовий табір.

6 із 10 сиріт стають злочинцями та/або безхатьками, намагаються вчинити або вчиняють самогубство, потрапляють до схем торгівлі людьми.

2010-2012 роки Щорічно більш ніж 500 дітей-сиріт відвідують літні табори.

Більшість вихідців із дитбудинків мають низькі навички вирішення проблем та обмежену або некоректну сексуальну освіту, не знають про права людини і трудові права.

Понад 12 000 дітей-сиріт, волонтерів та керівників майстерень взяли участь у наших літніх і зимових таборах за останні 25 років.

Наші волонтери стають активними учасниками Революції Гідності.

2014 рік Доки ми організовуємо наш зимовий табір, протести на Майдані Незалежності продовжуються; усіх переповнює тривога через невизначеність майбутнього країни.

2014-2016 роки Попри всі незгоди та перешкоди, за 2 роки, наші волонтери успішно завозять 200 000 пар взуття фірми “Toms Shoes”.

12 000 дітей у віці 16-18 років щорічно “випускаються” з дитячих будинків.

Більшість “випускників” дитбудинків не мають базових життєвих навичок та знань, для самостійного щоденного існування.

Літній табір 2015 Усі занепокоєні війною. Відвідувачі табору включають: дітей-сиріт, дітей-переселенців, кримськотатарських дітей та дітей загиблих воїнів.

Літній табір 2015 Наш табір приймає 30 дітей з Волновахи (Донецька область), багато з них мають прояви травм, які спричинені війною.

Конфлікти на Сході України та в Криму тривають, внаслідок чого, тисячі дітей змушені покинути свої домівки, багато з них опиняються в дитячих будинках.

На той момент, 92% дітей у дитбудинках є “соціальними сиротами” та не можуть бути усиновленими. Лише 8%, які мають статус дитини-сироти і можуть мати нову родину.

Літній табір 2016Спільно з організацією “Захист Патріотів”, ми провели для учасників табору тренінги з основ надання екстренної медичної допомоги в умовах бойових дій.

2017 рік Турбота про дитячий зір:
Доктор Марта Вайтер з Торонто, доктор Керол Крессман з Ватерлоо, пані Керолайн Туренко з Торонто, пані Ендріа Ігнатович з Нью-Йорку та пан Богдан Малерек зі Львова стали волонтерами, щоб перевірити зір у всіх дітей та вихователів нашого табору. Вони оглянули 300 дітей та вихователів і роздали 50 пар окулярів.

Руслана та команда “Help Us Help” організували пішу ходу з Києва до Ворохти, із зупинками у більш ніж 40 локаціях, загальною дистанцією понад 640 км, для того, щоб розповісти про проблеми дітей-сиріт в Україні.

За 25 років ми зібрали $25 мільйонів доларів.

Брак навичок веде до безробіття, що призводить до алкоголізму, наркоманії та формуванню злочинності, яка спричиняє повернення до життя, в умовах режиму
ізоляції – в’язниці.

“Соціальна сирота” – дитина, що має живих батьків або близьких родичів, які з певних причин (соціальних, економічних та інших) не можуть про неї піклуватися.
Інколи, таких дітей відправляють до дитбудинків батьки або родичі, у інших випадках – їх силоміць вилучають із негативного середовища.

Ми проїхали більш ніж 1 мільйон кілометрів територією України за останні 25 років.

Ми надаємо сім’ям підтримку та можливість реабілітації, концентруючись на допомозі вдовам, дітям загиблих воїнів та військовим із ПТСР на ґрунті війни, що розпочалася у 2014 році.

Сьогодні в Україні налічується 106 000 сиріт, це 1.5% всієї популяції дітей.

Лише 15% фінансування з бюджету, виділеного на потреби дитбудинків, витрачається безпосередньо на дітей, решту, отримують наймані працівники.

90% вихідців з дитбудинків не готові до самостійного існування і потребують постійної підтримки держави.